Святий апостол і євангелист Марк, названий ще у книзі Діянь святих апостолів Іоаном-Марком (Діян. 12. 12), є апостолом від 70-ти і являється племінником апостола Варнави. Народився майбутній апостол в Єрусалимі. Дім його матері Марії був розташований поблизу Гефсиманського саду. Як вказує Священне Передання Церкви, у ніч Хресних страждань Спасителя, Марк слідував за Ним і, будучи завернутим у плащ, він вирвався від вояків, які його схопили (Мк. 14. 51-52). Після Вознесіння Господнього, дім матері святого Марка став місцем для зібрання на молитву перших християн та пристановищем деяких із апостолів (Діян. 12. 12).

Святий Марк був дуже близьким сподвижником апостолів Петра, Павла та Варнави. Разом із свв. Павлом і Варнавою, Марк був у Селевкії, звідти відправився на острів Кіпр, обійшовши його повністю, зі сходу на захід. У місті Пафі святий Марк був свідком наведення сліпоти апостолом Павлом на волхва Елима (Діян. 13. 6-12).

Після трудів з апрстолом Павлом, святий Марк відправився у Єрусалим, звідки з апостолом Петром пішов до Риму. З Риму, за вказівкою святого Петра, ап. Марк відправився у Єгипет, де заснував Церкву Христову.

Під час другої місіонерської подорожі апостола Павла, святий Марк зустрів його в Антіохії, звідки, разом з ап. Варнавою, відправився на Кіпр для проповіді Слова Божого. Звідси святий ап. Марк знову пішов у Єгипет, де, разом зі св. ап. Петром, заснували багато Церков, у тому числі, у Вавілоні. З цього міята апостол Петро направив своє послання малоазійським християнам, в якому з любов’ю відзивався про святого Марка — свого духовного сина (1 Пет. 5. 13).

Коли апостол Павло знаходився у Римському ув’язненні, святий Марк перебував у Єфесі, де єпископом був, поставлений ап. Павлом святий Тимофій. Разом з ним св. Марк прибув до Риму, звідки й написав святе Євангеліє (близько 62-63 рр.).

Із Риму ап. Марк знову віддалився до Єгипту, після чого в Олександрії започаткував християнське училище, з якого, в майбутньому, вийшли такі великі отці та вчителі Церкви, як: Климент Олександрійський, святитель Діонісій, святитель Григорій Чудотворець та інші. Переживаючи про розвиток Церковного богослужіння, апостол Марк написав Божественну Літургію для олександрійських християн.

Потім святий Марк, з проповіддю Євангелія, відвідав країни Африки, був у Лівії, Ніктополі. Під час цих подорожей він отримав вказівку від Духа Святого повертатися знову в Олександрію для проповіді та протистояння язичникам. Там Марк поселився в домі шевця Ананії, якому зцілив хвору руку. Після зцілення Ананія уважно, з вірою слухав повчання апостола, незадовго після чого, виявив бажання прийняти хрещення в Ім’я Святої Тройці.

Це хрещення призвело до того, що охреститися захотіла й велика частина міста, від чого дуже збунтувалися язичники проти ап. Марка, змовившись його вбити. Дізнавшись про цю змову, святий апостол поставив Ананію на єпископа, а ще трьох християн — Малка, Савина і Кердіна — на пресвітерів. Під час богослужіння язичники схопили святого Марка, побили і поволокли вулицями міста до в’язниці, де апостолу явився сам Христос, підбадьорюючи його перед стражданнями. На наступний день, розлючена юрба язичників знову явилася до в’язниці і, схопивши апостола Марка, поволокли його на суд, але в дорозі святий апостол, зі словами на устах: “В руки Твої, Господи, віддаю дух мій”, переселився душею до Господа. Це сталося 4-го квітня 63 року.